Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«УЗГОДЖЕНО»
Голова Первомайського
міськрайонного суду
Харківської області
______________ С.О.Клименко
19 січня 2015 року
А Н А Л І З
причин скасування судових рішень
(вироків, постанов, ухвал) за період 2014 року
та вжиття заходів щодо недопущення у подальшій роботі
подібних порушень
У 2014 році Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглянуто усього 6 кримінальних справ та 195 матеріалів кримінальних проваджень. Переглянуто апеляційною інстанцією протягом вищевказаного періоду (з урахуванням справ, розглянутих по першій інстанції у 2013 році) 7 справ та 12 проваджень відповідно, з них скасовано судове рішення у 3 справах та 4 кримінальних провадженнях, причому з 7 справ 6 направлено на новий судовий розгляд, по одній після скасування вироку апеляційною інстанцією винесено новий вирок. Отже, із загальної кількості розглянутих справ кримінального судочинства, судове рішення скасовано у 3,4 % випадків (7 справ з 201 розглянутої).
Наприклад, на підставі п.3 ст. 413 КПК України (у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність), колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області скасовано вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та винесено новий вирок. Так, вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року Криштопа А.І. визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, і засуджено за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.309 КК України – до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 70 КК України, за сукупністю злочинів, обвинуваченому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, та згідно ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік.
Колегія суддів зазначила, що відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливо тільки з підстав, передбачених ч.1 ст.69 Кримінального кодексу України, тобто з урахуванням особи винного, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що Первомайський міськрайонний суд Харківської області перелічені норми закону не виконав.
Пославшись у мотивувальній частині вироку на те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких визнано винним Криштопа А.І., відносяться до злочинів середньої тяжкості, суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, відповідно до ч.4 ст.12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких.
Призначивши обвинуваченому покарання за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої законом, і, не пославшись при цьому на ч.1 ст.69 Кримінального кодексу України, а також на обставини, що містить ця норма закону, суд першої інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, відповідно до п.4 ч.1 ст.409, п.3 ст.413, п.2 ч.1 ст.420 Кримінального процесуального кодексу України, вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області було скасувано в частині призначеного Криштопу А.І. покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку.
Отже, невірне застосування Первомайським міськрайонним судом Харківської області норм матеріального права стало на заваді винесення вірного рішення по вказаному кримінальному провадженню.
Інший приклад – скасування ухвали суду першої інстанції на підставі ч.1 ст.412 КПК України, тобто у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Так, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.06.2014 року, Ігоніна В.В., обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності за ст.1 п. «д» Закону України «Про амністію у 2014 році», а кримінальне провадження відносно нього закрито. Прокурором було подано апеляційну скаргу, в якій він вказав на невідповідність ухвали суду нормі ч.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», яка визначає, що суд, установивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання; і просив ухвалу від 19.06.2014 року скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційну скаргу задовольнила, вказавши, що Законом України «Про амністію у 2014 році» звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження взагалі не передбачено. Безпідставним також названо посилання в ухвалі суду першої інстанції на ст. 284 КПК України, бо передбачених цим законом підстав для закриття кримінального провадження судом не наведено.
Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України, визначені колегією суддів як істотні, такі, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому є підставою для скасування оскарженої ухвали суду.
Крім того, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області зауважила, що хоча зазначені істотні порушення вимог процесуального права не відносяться до передбаченого ч.1 ст. 415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, проте, відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, можливо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст. 7 КПК України.
Застосувавши у даному випадку п.п.2, 10, 15, 16 ч.1 ст.7, а також керуючись ст.ст. 404, 405, 407, п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст. 412, ч.6 ст.9 КПК України, колегія суддів постановила апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.06.2014 року відносно Ігоніна В.В. скасувати і призначити новий розгляд вищевказаного кримінального провадження у тому ж суді в іншому складі.
Отже, у зазначеному випадку саме через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи, судом першої інстанції винесено незаконне рішення.
Як приклад за КПК України 1960 року, 14.07.2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області винесено вирок по справі № 632/659/13-к (1/632/5/14), обвинуваченого Масник В.І. засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 49 КК звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливом строків давності. Переглядаючи вирок, колегія суддів зазначила, що відповідно до вимог ч.1 ст. 334 КПК України 1960 року, в мотивувальній частині обвинувального вироку, зокрема, наводяться мотиви зміни обвинувачення, а у випадку визнання частини обвинувачення необґрунтованою – підстави для цього; в цій же частині наводяться і докази, на яких ґрунтується висновок суду відносно кожного підсудного, із вказівкою на мотиви, на підставі яких суд не враховує інші докази, проте ці вимоги закону судом першої інстанції виконані не були. Так, суд першої інстанції розглядав справу в межах пред’явленого органами досудового слідства обвинувачення Масника В.І. за ч.1 ст. 122 КК України, однак в порушення вимог ч.1 ст. 334 КПК, суд в мотивувальній частині вироку не навів докази, на яких засновувалося обвинувачення Масника В.І. за ч.1 ст. 122 КК, аналізу їм не надав, та кваліфікував дії Масника В.І. за ч.2 ст. 125 КК без наведення підстав для зміни обвинувачення з ч.1 ст. 122 КК України на ч.2 ст. 125 КК України.
Таким чином, суд першої інстанції допустив такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які виключили можливість постановлення вироку, і на підставі ч.1 ст.370, ч.1 ст.367, ч.2 ст. 374, ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14.07.2014 року скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Отже, у зазначеному випадку судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано зміну обвинувачення, що є істотним порушенням вимог процесуального права.
Підсумовуючи, треба зазначити, що головою суду на оперативних нарадах розглядаються факти скасування судами вищестоящих інстанцій судових рішень (вироків, постанов, ухвал) Первомайського міськрайонного суду Харківської області, аналізуються підстави такого скасування, виносяться пропозиції та зауваження щодо вірного застосування норм матеріального та процесуального права, суддями вивчаються інформаційні листи, аналізи та методичні рекомендації вищестоящих судів України про практику розгляду кримінальних справ та проваджень тощо.
В цілому, судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області постійно вдосконалюють рівень професійних знань шляхом вивчення чинного законодавства України, ознайомлення з практикою інших судів та обговорення проблемних питань, з метою зведення до мінімуму та недопущення у майбутньому випадків скасування судових рішень (вироків, постанов, ухвал) у сфері кримінального судочинства.
Консультант
Первомайського
міськрайонного суду
Харківської області Н.С. Зінов’єва
_03_03.png)
