«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Голова Первомайського
міськрайонного суду
Харківської області
Клименко С.О.
_______________________
14 лютого 2015 року
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
практики розгляду цивільних справ
за позовами комунальних підприємств до споживачів
комунальних послуг про стягнення заборгованості
за комунальні послуги
За період 2013 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло 24 справи за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги, крім того залишок нерозглянутих справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги становив – 8.
За період 2013 року до Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглянуто 25 справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги, з них 22 – з ухваленням рішення (5 заочних, 20 – задоволено), 3 позовні заяви – залишено без розгляду.
Залишок нерозглянутих справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги на кінець з о періоду за 2013 рік становить – 7.
Розмір грошових коштів, пред’явлених до стягнення за період 2013 року становить – 129362 грн., з них присуджено до стягнення 84327 грн.
За період 2014 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло 50 справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги, крім того залишок нерозглянутих справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги становив – 7.
За період 2014 року до Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглянуто 54 справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги, з них 50 – з ухваленням рішення (38 заочних, 47 – задоволено), одна справа розглянута з закриттям провадження, 3 позовні заяви – залишено без розгляду.
Залишок нерозглянутих справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги на кінець з о періоду за 2014 рік становить – 3.
Розмір грошових коштів, пред’явлених до стягнення за період 2014 року становить – 308040 грн., з них присуджено до стягнення 16652 грн.
При розгляді справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги, суди керуються такими нормативно-правовими актами:
1. Цивільний кодекс України,
2. Житловий кодекс України,
3. Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу»,
4. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.04 № 1875-15,
5. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.02 № 2918-14,
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 938 від 05.07.2006 «Про затвердження Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання»,
7. Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999,
8. Правила з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005;
9. Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999;
10. Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу у побуті, затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України № 619 від 27.12.2005,
11. Правила користування системою централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008,
12. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики № 466 від 31.03.2011 «Про затвердження порядку встановлення роздрібних цін на природний газ для населення»,
13. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики № 475 від 29.05.2003 «Про затвердження правил надання населенню послуг з газопостачання»,
14. Правила безпеки системи газопостачання України, затверджені Наказом Держнаглядохоронпраці № 254 від 01.10.1997р.
Згідно ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином законодавством передбачений двосторонній обов’язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв’язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки законодавством покладено такий обов’язок на споживача.
Але, все одно, у зв’язку з недосконалістю діючого Законодавства України, інколи виникають проблемні питання, які необхідно вирішувати судом при розгляді справ за позовами комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Так, при розгляді Первомайським міськрайонним судом Харківської області справ за позовом ПКП «Тепломережі» до споживачів про стягнення боргу за опалення, виникали випадки не визнання відповідачами боргу в зв’язку з тим, що в їх квартирах було здійснено відключення від теплопостачання, але їм все одно нараховували плату за тепло. Таким прикладом є справа № 632/458/14-ц (пров. 2/632/288/14) за позовом ПКП «Тепломережі» до Кобзєвої О.М. про стягнення боргу за опалення в сумі 3573 грн. 40 коп. Позивач просить стягнути з відповідача на користь зазначеного підприємства борг за опалення в сумі 3573 грн. 40 коп., посилаючись на те, що добровільно сплачувати даний борг відповідач не бажає. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що вона неодноразово повідомляла ПКП «Тепломережі» про відмову від послуг, відключення квартири від мережі центрального опалення, відмовлялася від сплати рахунків за комунальну послугу, а про відсутність в квартирі опалювальних пристроїв за присутність свідків було складено акт. Проте комунальне підприємство продовжувало нарахування платежів. Суд, встановив, що відповідач без дозволу виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області відключилася від мережі центрального опалення та виготовлення проектів індивідуального опалювального приладу в квартирі. Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення» визначено, що відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року (дійсний до 06.11.2007 року) затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. За змістом ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир. У відповідності до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Згідно ст.ст. 10, 69 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надала суду доказів технічної можливості відключення її квартири від централізованої системи опалення. Таким чином встановлено, що відповідач здійснила самовільне відключення квартири від мережі центрального опалення, що заборонено законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України вбачається, що наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. На підставі ч. 2 ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, тому підлягають задоволенню.
Також зустрічалася проблема не визнання відповідачем боргу за опалення, мотивуючи це відсутністю договору між ПКП «Тепломережі» та споживачем.
Так, при ПКП «Тепломережі» звернулося до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що відповідачі є абонентами ПКП «Тепломережі». Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22.05.2012 року було скасовано судовий наказ від 05.08.2011 року про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги. Відповідачі в порушення вимог ст.ст.67,68,162 ЖК України та п.п.18,20 Правил надання послуг по централізованому опаленню, поставки холодної та гарячої води, водовідведення (далі Правила), затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, не оплачують послуги з теплопостачання й гарячого водопостачання. Вони неодноразово були сповіщені про суму заборгованості й про те, що у випадку непогашення її в добровільному порядку, підприємство буде змушено звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. Станом на 01.07.2011 року за відповідачами виникла заборгованість по оплаті за послуги з опалення в сумі 1667,31 грн., яку відповідачі добровільно не бажають сплачувати.
Відповідачі, кожен окремо, подали письмові заперечення, зазначивши, що відсутній договір про надання послуг з теплопостачання, послуги надаються неналежної якості, вони неодноразово зверталися до позивача та органів місцевого самоврядування із заявою про відмову від послуг та відключення квартири від центральної системи теплопостачання, але заяви залишились без задоволення. Також просили застосувати до вимог строки позовної давності.
Судом було встановлено такі обставини.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено: споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. В силу п.п.1,5 ч.3 ст.20 Цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вище зазначене, судом встановлено, що відповідачі є абонентами ПКП «Тепломережі», отримують послуги по теплопостачанню, які своєчасно надаються та в повному обсязі, проте відповідачами свої зобов’язання щодо оплати послуг не виконують в повному обсязі. Проте суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. З відомостей по нарахування оплати послуг, вбачається, що після виниклої заборгованості в сумі 1667, 31 грн, до 01.07.2011 року, продовжувались надаватися послуги та нараховувалась оплата в липні - жовтні місяцях 2011 року на загальну суму 385, 63 грн. Відповідачами була здійсненна оплата послуг в вересні та жовтні 2011 року по 400 грн. відповідно, всього 800 грн. Таким чином, до подачі позову до суду, відповідачами було оплачено нарахування за період з липня по жовтень 2011 року в сумі 385, 63 грн. та частково оплачена заборгованість, яка виникла до 01.07.2011 року та є предметом спору, на суму 414, 37 грн. На підставі зазначеного, стягненню підлягає сума заборгованості в розмірі 1252, 94 грн. (1667,31 414, 37). Доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості або обов’язку її погашення, стороною відповідачів до суду не надано. Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідачів, оскільки відключення окремих квартир в будинку в ЦО теплопостачання чинним законодавством не передбачена.
Відносно застосування до даних позовних вимог строків позовної давності необхідно зазначити, що заборгованість виникла за період з жовтня 2008 року по 01 липня 2011 року. Позивач звертався до суду з вимогою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 1667, 31 грн. в вересні 2011 року, та після скасування судового наказу набув право на звернення до суду з позовом. Таким чином має право на захист своїх прав та інтересів.
З наведених вище цифр та прикладів можна зрозуміти, що основна кількість позовів комунальних підприємств до споживачів комунальних послуг про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольняється, так як майже всі позови комунальних підприємств типові, тому особливих проблем при розгляді справ даної категорії не виникає.
Додаток: - Копія рішення Первомайського міськрайонного суду
Харківської області від 25.04.2014 року – на 2 арк.
- Копія рішення Первомайського міськрайонного суду
Харківської області від 10.06.2013 року.
_03_03.png)
