Узагальнення по цивільним справам про стягнення боргу по кредитному договору з відступленням права вимоги за 2014-2015 роки

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. голови Первомайського

міськрайонного суду

Харківської області

Г.М. Васянович

________________________

14.05.2015 року

 

Вище наведене свідчить про необхідність проведення аналізу саме справ по яких рішення суду першої інстанції скасовані та визначити проблемні питання.

Так, в Первомайському міськрайонному суді Харківської області дана категорія справ розглядалась за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна».

При ухваленні рішень про відмову в задоволенні позовних вимог судді виходили з того, що позивачами не було надано доказів щодо наявності у них права вимоги по відношенню до відповідача по справі. При цьому, по всіх справах позивачі надавали письмові заяви про розгляд справ без їх участі за наявними у справі доказами.

Скасовуючи прийняті судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог вищезазначеним позивачам, апеляційний суд посилається на те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачами подано додаткові докази, які підтверджують набуття права вимоги позивача до відповідача, визнаючи при цьому що неподання доказів до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

 

Приймаючі рішення судді першої інстанції виходили з наступного:

 

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Умовами договору встановлено купівлі-продажу кредитного портфелю визначено, що Продавець зобов’язується у дату набрання чинності передати Покупцю усі Кредитні документи та підписати Акт приймання-передачі Кредитного портфелю.

            Крім вищезазначених умов Договору купівлі-продажу кредитного портфелю діюче законодавство також встановлює обов’язковість наявності доказів прав нового кредитора у зобов'язанні та вимоги до оформлення первинних документів підтверджуючих їх передачу від первісного кредитора до нового кредитора.  

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України «Докази прав нового кредитора у зобов'язанні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. 

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

·         назву документа (форми);

·         дату і місце складання;

·         назву підприємства, від імені якого складено документ;

·         зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

·         посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення;

·         особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала

участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на час розгляду справ Позивачами до матеріалів справ не було надано належних та допустимих доказів прав нового кредитора (Позивача) у зобов’язанні з відповідними додатковими договорами, що унеможливлювало задоволення позовних вимог. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією Апеляційного суду Харківської області з цього приводу (Ухвала АСХО від 26.02.2014 р. у справі № 632/3512/13-ц провадження № 22ц/790/1218/14 залишеною без змін Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.09.2014 р. у справі № 6-15456св14,   Ухвала АСХО від 29.10.2013 р. у справі № 2029/6732/12 провадження № 22ц/790/6260/13 залишеною без змін Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.06.2013 р. у справі № 6-46345св12, Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.11.2014 р. у справі № 6-20177св14).

Крім того, при розгляді справ даної категорії необхідно звернути увагу на те, що умовами Договору купівлі-продажу кредитного портфелю визначено, що Продавець зобов’язується повідомити Борждників/Поручителів про укладення цього Договору протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати набрання чинності.

Договором купівлі-продажу кредитного портфелю встановлено, що Продавець зобов’язується повідомити Боржників/Поручителів про укладення Договору відповідно до вимог чинного законодавства, а також надати будь-які повідомлення, здійснювати всі необхідні реєстрації та отримати всі необхідні дозволи, які можуть вимагатися у зв’язку з укладенням цього Договору та передачею Кредитного портфелю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора іншою стороною внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступленні права вимоги).

Згідно з положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання божникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

             Таким чином, якщо докази стосовно повідомлення Відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні відсутні, то це в силу ст. 517 ЦК України дає право боржнику не виконувати свого обов'язку новому кредиторові.

            Крім того, при розгляді даної категорії справ суддям необхідно звертати увагу на положення частини 2 та частини 4 Глави 3 Розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337 та п. 5.1 - п. 5.5. «Положення про організацію операційної діяльності в банках України» затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.

Так, загальні вимоги до оформлення касових документів при проведенні касових операціях банків з клієнтами визначені частиною 1 глави 1 Розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089). 

            До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі (ч. 1 гл.1 Розд. ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337).

·         готівка - грошові знаки (банкноти, монети);

·         касові документи - документи, за допомогою яких оформляються операції з готівкою

та банківськими металами;

·         касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та

обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами;

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат (абз. 4 ч.3 Розділу І «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337).

·         за грошовими чеками - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також

підприємцям;

·         за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних)

рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

·         за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим

відповідною платіжною системою, - фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

·         за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими

операціями.

·         за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а

також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

·         за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими

операціями;

·         за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими

відповідною платіжною системою, - фізичним особам.

            Отже, необхідно з’ясовувати наявність доказів належного виконання первісним кредитором умов Кредитного договору в частині видачі кредиту готівковими коштами (як в національній валюті так і в іноземній) Відповідачеві – «Заяви на видачу готівки», що є єдиним касовим документом, який оформлюється згідно з такою касовою операцією як видача готівки.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року №566 є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

«Положенням про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов’язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 5.2 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України»).

Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри:

·         особові рахунки та виписки з них;

·         аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;

·         книги реєстрації відкритих рахунків;

·         оборотно-сальдовий баланс;

·         інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі складання регістрів бухгалтерського обліку на електронних носіях інформації банки зобов'язані зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України (п. 5.3. «Положенння про організацію операційної діяльності в банках України»).

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня (п. 5.4. «Положенння про організацію операційної діяльності в банках України»).

Згідно з п. 5.5. «Положенння про організацію операційної діяльності в банках України», форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 5.6 «Положенння про організацію операційної діяльності в банках України»).

Операції в іноземній валюті в аналітичному обліку ведуться в подвійній оцінці, а саме: в іноземній валюті - за номіналом, у гривневому еквіваленті - за офіційним курсом гривні до іноземних валют (п. 5.9 «Положенння про організацію операційної діяльності в банках України»).

Вищенаведене свідчить про необхідність встановлення належних та допустимих доказів належного виконання первісним кредитором умов Кредитного договору (з відповідними додатковими договорами) в частині видачі кредиту безготівковими коштами (як в національній валюті так і в іноземній) Відповідачеві – «Виписки з особового рахунку клієнта».

 

Крім того, необхідно звернути увагу, що первісний кредитор передає свої права за Кредитним договором іншій особі, наприклад, ТОВ „ОТП Факторинг Україна” шляхом укладання Договору купівлі-продажу кредитного портфелю, який є підставою позову і за свою правовою природою є договором факторингу.

Так, цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Так, відповідно до п. п. 1.2 розпорядження № 231 від 03 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Тому вищенаведене свідчить про необхідність з’ясувати питання про наявність належних та допустимих доказів наявності у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання (в даному випадку Відповідача у справі).  

Надана правова позиція з приводу вищезазначеного підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.12.2013 р. у справі № 6-43353св13, Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.04.2013 р. у справі № 6-1321в14, Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.07.2014 р. у справі № 6-22306св14 та Ухвала ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.08.2014 р. у справі № 6-53512св13.).

 

Суддя Первомайського міськрайонного

суду Харківської області                                                                                               А.В. Росоха