«УЗГОДЖЕНО»
Голова Первомайського міськрайонного
суду Харківської області
_____________________ С.О.Клименко
«06» серпня 2015 року
УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 99 КОДЕКСУ АДМІНСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА ЗА 2012-2014 РОКИ
На протязі 2012-2014 років у Первомайському міськрайонному суді Харківської області перебувала незначна кількість адміністративних справ, що пов’язано з загальнодержавним процесом зменшення такої категорії справ, викликаних змінами як в поточному законодавстві, так і у судовій практиці.
Із загальної кількості таких справ 60% становили справи щодо соціальних виплат, у тому числі у порядку скороченого провадження (перш за все до органів Пенсійного фонду України, а також до органів соціального захисту населення, інших соціальних фондів), 30% - справи щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (перш за все позови по працівників ДАІ за відповідними статтями КпАП України, які не передбачають позбавлення водійських прав) та 10% - інших категорій (більш за все справи до комунальних органів та органів місцевого самоврядування щодо відключення від систем центрального опалення).
Строк звернення до адміністративного суду – це часовий проміжок після виникнення спору у сфері публічно-правових відносин, протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, своїх свобод чи інтересів. Право на звернення до суду після спливу встановлених статтею 99 КАС України строків не зникає, в той же час особі може бути відмовлено у задоволенні позову лише на тій підставі, що нею був пропущений встановлений строк звернення до суду.
Тобто, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядають в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (приклад, справи «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії»).
В переважній більшості випадків судді Первомайського міськрайонного суду чітко дотримуються правил застосування положень ст. 99 КАС України, що підтверджують, у тому числі і рішення апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду апеляційних скарг на постанови суду першої інстанції.
Найбільш характерними помилками є недослідження суддями усіх обставин справи щодо строку, коли саме особі стало відомо або повинно було стати відомо про порушення її прав у сфері публічно-правових відносин.
Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2013 року по справі №2030/2а-6625/11 було частково скасовано постанову суду першої інстанції від 06.11.2011 року за відповідний проміжок часу, оскільки в разі отримання особою періодичних платежів, право на звернення до суду за захистом свого порушеного прав чи інтересу виникає після того, як особа не отримує або отримує в меншому розмірі черговий періодичний платіж. В даному випадку, оскільки особа звернулася за захистом свого права у строк більший, ніж 6 місяців, частина постанови у строк більший за 6 місяців була скасована.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 2030/2а-982/12 від 09.12.2013 року постанова суду першої інстанції від 11.04.2012 року була залишена без змін саме через застосування статті 99 КАС України. При цьому суд знайшов підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду, оскільки визначив, що строк був пропущений позивачем з поважних причин.
Також неоднаковою є практика суду щодо поновлення строків у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, які до рішення Конституційного суду України від 08.04.2015 року за № 3-рп/2015 не оскаржувалися, а наразі підлягають як апеляційному, так і касаційному оскарженню.
В одних випадках (приклад, ухвала суду першої інстанції від 09.04.2014 року по справі №632/863/14-а, провадження 2-а/632/24/14) суд поновлював строки, виходячи з норм ч.2 ст. 99 КАС України, тобто в шестимісячний строк, в інших залишав без розгляду, керуючись ч.3 ст.99 КАС України, щодо встановлення іншими законами України строку звернення до суду (в даному випадку, це ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення, ухвала суду від 23.10.2013 року по справі №632/3282/13-а, провадження 2-а/632/56/13).
Станом на кінець 2014 року судова практика суду була приведена до єдиного знаменника, окрім вищевказаної проблем щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, і за загальним правилом сплив шестимісячного строку є підставою для залишення позовних вимог позивачів без розгляду. Прикладом цього є ухвала Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2015 року по справі 632/3215/14-а, провадження 2-а/632/89/14.
Таким чином, оскільки судова практика у Первомайському міськрайонному суді на даний час є сталою, пропонуються лише заходи щодо законодавчого врегулювання справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а саме:
1. Статтю 172-1 КАС України доповнити частиною другою наступного змісту:
«Строки для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень встановлюються актами, на підставі яких особу було притягнуто до відповідальності. У разі відсутності у акті, відповідно до якого особа притягається до відповідальності, таких строків, застосовуються строки, передбачені ст.99 КАС України».
У зв`язку з вищенаведеним частину другу статті 172-1 КАС України вважати частиною третьою.
Також вважати за доцільне, враховуючи кількість таких справ загалом по Україні та рішення Конституційного суду України від 08.04.2015 року, підготувати постанову пленуму Вищого адміністративного суду України стосовно практики застосування статті 99 КАС України, зокрема у контексті застосування вказаних норм до ст. 172-1 КАС України.
_03_03.png)
