«ЗАТВЕРДЖЕНО»
В.о. голови Первомайського
міськрайонного суду
Харківської області
Страхова І.П.
_________________________
«_19___»жовтня 2015 р.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики розгляду Первомайським міськрайонним судом Харківської області клопотань про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».
На даний час дуже гостро стоїть питання щодо застосування амністії в Україні. В Україні діє Закон «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 р. Згідно даного Закону, амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію. Так, 19.04.2014 р. набрав законної сили Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р..
Даний Закон чітко зазначив категорії осіб, до яких застосовується амністія (статті 1 – 7). Вказаний Закон також містить перелік осіб, до яких амністія не застосовується. Такий перелік зазначений в статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Первомайським міськрайниим судом Харківської області проведено узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».
Згідно статистичних даних Первомайського міськрайонного суду Харківської області за період з 18 квітня по 20 жовтня 2014 року, відповідно до показників статистичного звіту Форми №1-АМ Розділ А,Б, Довідки до розділу Б на розгляді суду перебувало 285 проваджень з клопотаннями про застосування амністії, в яких 270 було задоволено, та в 15 відмовлено в задоволенні. Крім того, 15 проваджень з клопотанням про застосування амністії були повернуті судом.
Так, в загальній кількості, згідно ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про амністію у 2014 році», було звільнено від відбування покарання 140 осіб, з яких 113 засуджених були звільнені з місць позбавлення волі, 27 осіб звільнені від відбування покарання, що не пов’язані з позбавленням волі. З них: згідно ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» 8 засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, було звільнено з місць позбавлення волі, та 26 осіб звільнені від відбування покарання, що не пов’язані з позбавленням волі.
З кількості осіб, які на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» були звільнені від відбування покарання:
3 особи - на момент вчинення злочину були неповнолітніми (п.а ст.1);
1 особа – вагітна жінка (п.б ст.1);
20 осіб – це засуджені, що не позбавлених батьківських прав, які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами (п.в ст.1);
6 засуджених - це інваліди І,ІІ,ІІІ груп, хворих на туберкульоз, СНІД, онкологічні та інші тяжкі захворювання (п.г ст.1);
3 особи, що досягли пенсійного віку (п.гІ ст.1);
2 особи – звільнені на підставі п.д ст.1 – це ветерани війни.
Згідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» кількість осіб, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, які відбули не менше ¼ призначеного строку основного покарання, яких було звільнено з місць позбавлення волі становить 104, та 1 особа за цією статтею звільнена від відбування покарання, що не пов’язане з позбавленням волі.
Згідно ст.3 Закону України «Про амністію у 2014 році», 1 особа, що засуджена за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років, яка відбула не менше ½ призначеного строку покарання, була звільнена з місць позбавлення волі.
Наприклад, адміністрація виправної колонії звернулася до суду з поданням щодо застосування ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно засудженого Б.. Відповідно до матеріалів справи Б. був засуджений 06.11.2012 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 70 до 3 років позбавлення волі. Засуджений підпадає під дію ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році», як особа. яка зазначена у ст.1 цього Закону, засуджена за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років, та на день набрання чинності цим законом відбула не менше половини призначеного строку покарання. Тому суд задовольнив подання.
Згідно ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році» 10 осіб були звільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, окрім тих осіб, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1,2 і 3 цього Закону. З них: 9 осіб були звільнені з місць позбавлення волі на підставі п.а даної статті – це засуджені вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, та які на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. На підставі п.г ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році» 1 особо була звільнена з місць позбавлення волі, яка була засуджена за злочин, що вчинений з необережності, за який законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше дванадцяти років, та яка на день набрання чинності цим законом відбула не менше половини призначеного строку основного покарання.
Стаття 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачає скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк , та інші покарання, не пов’язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону. Кількість осіб, до яких була застосована дана стаття Первомайським міськрайонним судом Харківської області становить 64.
Згідно статті 7 Закону України «Про амністію у 2014 році» 56 засуджених були звільнені з місць позбавлення волі, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим становила менше одного року.
За період з 18 квітня по 20 жовтня 2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області було винесено 15 рішень, в яких було відмовлено в застосування амністії.
Так, наприклад, засуджений В. звернувся із заявою до Первомайського міськрайонного суду Харківської області про застосування до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році». Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, відмовив в задоволенні заяви, оскільки В. був засуджений до 4 років позбавлення волі. Невідбута частина покарання на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» складала 3 роки 10 місяців 2 дні. Тобто, В. не відбув однієї чверті призначеного йому строку покарання, як це вимагає ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Крім того Первомайським міськрайонним судом Харківської області 15 проваджень про застосування амністії були повернуті.
Наприклад, засуджений З. звернувся до суду із заявою про застосування до нього амністії. Але оскільки засуджений З. на той час відбував покарання в Харківському слідчому ізоляторі управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області, клопотання про застосування амністії йому було повернуто для звернення до відповідного суду в межах територіальної підсудності.
Що стосується застосування амністії у І півріччі 2015 року, то в цілому до Первомайського міськрайонного суду Харківської області за цей період надійшло 18 проваджень щодо застосування амністії, з них в 12 – задоволено, 2 - відмовлено, 2 – повернуті.
Відмова в задоволенні заяв щодо застосування амністії у І півріччі 2015 році була зумовлена з таких причин.
Так, у першому випадку засуджений М., звернувся до суду із заявою про застосування до нього ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році». Дослідивши матеріали особової справи суд дійшов до наступного. Так, особа була засуджена 25.12.2012 року за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 10.01.2013 року. Засуджений формально підпадає звільненню від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, але матеріали особової справи містили інформацію про обвинувачення засудженого за ч.1 ст. 115 КК України, інформація щодо остаточного прийняття рішення по якому відсутня, а тому вбачались підстави для відмови в застосуванні до засудженого амністії, до надходження інформації про долю кримінального провадження по обвинуваченню М. за ч.1 ст. 115 КК України.
Інший випадок відмови застосування амністії полягав у наступному. Так, засуджений К. звернувся до суду із заявою про застосування до нього ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році». Як вбачалося із копії вироку, згідно якого К. був засуджений за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 296, ст. ст.70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, але деякі із цих злочинів були вчинені 02.05.2014 року та 16.05.2014 року, тобто після вступу Закону України «Про амністію у 2014 році» в законну дію. Однак, як вбачається зі ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році», дія цього закону не поширюється на осіб, які вчинили триваючи або продовжуючи злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після чинності цим Законом.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням проваджень даної категорії, що перебували на розгляді Первомайського міськрайонного суду Харківської області, можна зробити висновок, що провадження щодо застосування амністії вирішені якісно та з дотриманням норм чинного законодавства.
Крім того, надсилаємо 7 копій ухвал про задоволення в застосуванні амністії (кожна на 1 арк.) ; 3 копії ухвали про відмову в задоволенні застосування амністії (кожна на 1 арк.); 1 копія ухвали про повернення заяви щодо застосування амністії ( на 1 арк.)
Помічник судді
Первомайського міськрайонного суду
Харківської області ЗадорожняЄ.О.
_03_03.png)
