Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за 2015 рік

ПОГОДЖЕНО

Голова Первомайського 

міськрайонного суду

Харківської області

Васянович Г.М. 

________________________

  „ 14 ” квітня  2016 р. 

Узагальнення

на тему: «Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування за 2015 рік»

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК.

За 2015 рік на розгляд слідчих суддів Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло 18 скарг, з них:

·         10 скарг на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування, з яких:

- 1 скарга (632/2483/13-к) повернута заявнику, оскільки з її змісту неможливо було встановити, яке саме рішення, дія чи бездіяльність прокурора підлягають оскарженню;

- 9 скарг державного виконавця ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області на бездіяльність в.о. Первомайського міжрайонного прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчим суддею залишені без задоволення.

·         7 скарг на рішення про закриття кримінального провадження, з яких:

3 скарги задоволені; по 2 скаргам в задоволенні вимог відмовлено; провадження по 2 скаргам закрито у зв’язку з  тим, що прокурор самостійно скасував оскаржувані рішення.

·         1  скаргу  на  рішення  слідчого  про  відмову  в  задоволенні  клопотання  про

проведення слідчих (розшукових) дій повернуто особі, яка подала скаргу, у зв’язку зі спливом строку оскарження.

   Висвітлення практики реалізації норм, визначених главою 26 КПК України:

1)      оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

ВССУ в інформаційному листі від 09.11.2012 року роз’яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає  у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня  2012 року № 69, цей строк обчислюється наступним чином: заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо); у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв’язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

Протягом 2015 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло 9 скарг на бездіяльність в.о. Первомайського міжрайонного прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за поданням державного виконавця від 08.07.2015 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 381 КК України. Зазначені скарги є аналогічними за своїм змістом та подані в один день державним виконавцем ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Вказані скарги слідчим суддею залишені без задоволення.

В обґрунтування наведених рішень слідчим суддею зазначено, що жодних доказів про своєчасне і повне вчинення виконавчих дій, передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не надано. Окрім того, державним виконавцем  не було вчинено ніяких дій, передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо розшуку боржника (справа № 632/1557/15-к). 

2)      ухвали слідчих суддів, постановлені за результатами розгляду скарг на рішення про закриття кримінального провадження в аспекті перевірки підстав відповідного рішення слідчого чи прокурора.

Протягом 2015 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло 7 скарг на рішення слідчих про закриття кримінального провадження.

Так, ухвалою слідчого судді від 30.09.2015 року скаргу К. задоволено, а постанову старшого слідчого СВ Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області від 31 серпня  2015 року про закриття кримінального провадження скасовано (справа № 632/2230/15-к).

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування було допитано ряд осіб: в якості потерпілої - К., в якості свідків - Г., К., Ш., проведені одночасні допити К. і Г., Ш. і Г., К. і Щ., проведений огляд предметів, зібрані документи: копії розписок, рішень судів першої інстанції, договору купівлі – продажу квартири, витяги з Державних реєстрів,  договору оренди нежитлового приміщення, доручення,  постанови про відкриття виконавчого провадження, матеріалів виконавчого провадження, листи на запити слідчих, оригінали іпотечного і кредитного договорів.   

          25 січня і 29 червня 2013 року слідчими, які проводили досудове розслідування, були винесені постанови про закриття даного кримінального провадження, які згодом були скасовані: 05 квітня 2013 року – прокурором, 13 серпня 2013 року - слідчим  суддею,  оскільки зазначені процесуальні рішення приймалися передчасно, без всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та з порушенням вимог КПК України.

          Даючи оцінку вказаному рішенню, слідчий суддя прийшов до висновку, що його зміст фактично є аналогічним змісту постанов про закриття кримінального провадження від 25 січня і 29 червня 2013 року. 

            В обґрунтування рішення про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12012220400000166 від 17 грудня 2012 року за заявою К., слідчий суддя зазначив, що підставою такого рішення є те, що оскаржувана постанова в порушення вимог ч. 5  ст. 110 КПК України була не вмотивованою, винесеною без дослідження і оцінки доказів, отриманих в ході досудового розслідування, які дозволили слідчому прийти до висновку про закриття кримінального провадження.

При цьому в мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2015 року слідчий навела зміст лише тих обставини, які були нею встановлені, не надавши жодної оцінки даним, отриманим в ході розслідування кримінального провадження, які містяться в зібраних документах, не навела достатніх мотивів прийняття процесуального рішення.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що під час досудового розслідування не були виконані письмові вказівки прокурора від 18 березня 2014 року які, відповідно до ч. 4 ст. 40 КПК України, є обов’язковими для виконання слідчим. 

Також, ухвалою слідчого судді було скасовано постанову слідчого Первомайського РВ ГУ МВС України в Харківської області від 27.02.2015 року про закриття кримінального провадження (№ 632/486/15-к).

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя виходив з наступного.

Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що 03.02.2015 року між С. та його дружиною К. виник конфлікт, в ході якого остання подряпала шию С., внаслідок чого ненавмисно завдала йому тілесне пошкодження. За таких обставин слідчий прийшов до висновку про відсутність в діях К. складу кримінального правопорушення. При цьому слідчий послався на показання С. та на висновок судово-медичного експерта. Однак експертиза була закінчена лише 06.03.2015 року, а постанова про закриття кримінального провадження  була винесена 27.02.2015 року.

Також слідчим суддею встановлено, що посилання слідчого на висновок експерта про те, що удари С. в грудну клітину  не відобразилися в тілесні ушкодження – необґрунтоване, оскільки це питання не  досліджувалося  експертом.

Крім того, по факту вказаного конфлікту не була опитана  сама  К., хоча  кримінальне провадження закрито нібито через те, що у неї не було умислу на нанесення тілесних ушкоджень.

Ухвалою слідчого судді від 20.10.2015 року була скасована постанова слідчого Первомайського РВ ГУМВС України в Харківської області про закриття кримінального провадження від 29.09.2015 року (№ 632/2323/15-к).

Підставою для скасування згаданого рішення стало те, що слідчим були не дотримані вимоги, передбачені ст. 9 КПК України, щодо обов’язку про всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження та винесення законного рішення.

Так, під час розгляду скарги слідчим суддею було встановлено, що крім допиту потерпілого, слідчим не проведено жодних слідчих дій.

Ухвалою слідчого судді від 19.06.2015 року відмовлено в задоволенні скарги С. на постанову слідчого Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області від 24.12.2014 року про закриття кримінального провадження стосовно службових осіб Первомайського відділення Агропромбанку СРСР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (№ 632/1237/15-к).

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів кримінального провадження встановлено, що С., починаючи з 1987 року, протягом тривалого часу неодноразово зверталася до суду за захистом своїх порушених трудових прав, пов`язаних з незаконним звільненням її з роботи. За результатами таких звернень судами різних інстанцій постановлювалися відповідні судові рішення.

С. в кримінальному провадженні була допитана в якості потерпілої, в своїх поясненнях вона вказала на те, що  перелік наказів, що видавались  Первомайським відділенням Держбанку СРСР в Харківській області, які  пов`язані з прийомом  та звільненням її з посади старшого економіста кредитного відділу вказаної установи, та зроблені відповідні записи в її трудовій книжці посадовими особами Первомайського відділення Держбанку СРСР, в тому числі керуючим банку К., зроблені з порушенням трудового законодавства; вважає їх незаконними та злочинними.

Оцінивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність в діях службових осіб складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, зазначивши, що відносини, на які вказує С., носять цивільно-правових характер.

            Проте, апеляційний суд Харківської області своєю ухвалою апеляційну скаргу С. задовольнив, а вказану ухвалу слідчого судді скасував. Крім того, цим же рішенням була скасована постанова слідчого Первомайського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 24.12.2014 року про закриття кримінального провадження, а відповідні матеріали направлено Первомайському міжрайонному прокурору Харківської області для організації досудового розслідування.

            Судом апеляційної інстанції зазначено, що мотиви прийнятого слідчим рішення взагалі не відповідають предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220400001134 за ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому було звернуто увагу на те, що під час допиту потерпілої С. слідчим не з’ясовано, які саме офіційні документи вона вважає підробленими та які саме завідомо неправдиві відомості містяться в них. Органом досудового розслідування не встановлено, які саме службові особи склали та/або видали зазначені офіційні документи. Жодна службова особа Первомайського відділення Держбанку із числа тих, про притягнення до кримінальної відповідальності яких йдеться у заяві С., слідчим не допитана, будь-які письмові докази слідчим не досліджені, а фотокопії документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, належним чином не оформлені та іх відповідність оригіналам не посвідчена. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим не встановлені обставини, які випливають із фабули кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КПК України, а відповідно і юридична оцінка зазначеним обставинам не надана.   

Ухвалою слідчого судді від 04.03.2015 року було відмовлено в задоволенні скарги Ч. на постанову слідчого Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області від 31.05.2014 року про закриття кримінального провадження (№ 632/259/15-к).

Приймаючи зазначене рішення, слідчий суддя виходив з наступного.

Так, слідчим в якості потерпілої була допитана Ч., яка показала, що 28 липня 2005 року між нею і її знайомим Н. був укладений договір міни, згідно якого вона обміняла будинок, який належав їй на праві власності, на квартиру, що розташована в 3-му мікрорайоні міста Первомайський Харківської області, право власності на яку в порядку спадкування було оформлене за В. При цьому Ч. показала, що оформленням спадщини і договору міни фактично займалася вона, витративши на це свої гроші.

В грудні 2005 року з’ясувалося, що власником частини вказаної квартири є також колишня дружина В. - Н., яка отримала її в дар.

 Слідчий суддя зазначив, що відповідно до технічного паспорту від 04 серпня 2005 року власником  квартири, яка розташована в 3-му мікрорайоні міста Первомайський, є Ч. Право власності за останньою зареєстроване на підставі  договору міни.

Із ухвали апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2013 року вбачається, що 02 червня 2006 року Ч. звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним вказаний договір дарування. Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою суду апеляційної інстанції заочне рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Слідчий суддя зазначив, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню слідчим були виконанні всі необхідні процесуальні дії, всебічно, повно і об'єктивно досліджені обставини справи та вона зробила обґрунтований висновок, що у даному провадженні не встановлено складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а тому постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесена вірно і відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

      Крім того, під час розгляду даної скарги було встановлено, що Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглядається цивільна справа за позовом Ч. до В. про витребування майна із чужого незаконного володіння, та за позовом Н. та В. до Ч., співвідповідач Б., третя особа – Первомайська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та договору міни від 28 липня 2005 року та застосування двосторонньої реституції.

Слідчий суддя дійшов до висновку, що при вищевикладених обставинах відносини, які склалися між учасниками даної події, мають цивільно-правовий характер і можуть бути вирішені судом в порядку цивільного судочинства.       

            Ухвалу слідчого судді було оскаржено.

Апеляційний суд Харківської області своїм рішенням від 30.03.2015 року зазначену ухвалу слідчого судді скасував. Крім того, цим же рішенням апеляційної інстанції була скасована постанова слідчого Первомайського РВ ГУ МВС України в Харківській області  від 31.05.2014 року про закриття кримінального провадження, а відповідні матеріали направлено прокурору Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області для організації досудового розслідування.

            Скасовуючи ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції зазначив, що слідчим не допитано Н., В. та посадових осіб Первомайської державної нотаріальної контори з приводу фактів, викладених Ч. в заяві про кримінальне правопорушення від 11.07.2013 року, за таких обставин постанова слідчого СВ Первомайського РВ ГУ МВС України в Харківській області  від 31.05.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013220400000799 була винесена передчасно та ґрунтується на неповному з’ясуванні всіх обставин справи.

3)      підстави задоволення та відмови у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Протягом 2015 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшла 1 скарга на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання представника потерпілого про проведення слідчих та розшукових дій, яка була повернута особі, що подала скаргу, у зв’язку з пропуском строку на оскарження. Клопотання про поновлення строку на оскарження особою, що подала скаргу, заявлено не було (справа № 632/109/15-к).

4)      стан дотримання процесуальних вимог щодо строків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови.

Протягом 2015 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області

надійшла лише одна скарга, яка була повернута особі, що подала скаргу, з підстав пропуску строку на оскарження – скарга представника потерпілого на відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та розшукових дій. Клопотання про поновлення строку на оскарження не надходило (справа № 632/109/15-к).

            Проаналізувавши справи даної категорії, можна зробити висновок, що особами, які оскаржують постанови про закриття кримінального провадження, скарги подані з дотриманням строків на оскарження – протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, але про існуючі рішення про закриття кримінального провадження заінтересовані особи дізнаються лише згодом, як показує аналіз скарг, тому на практиці рішення оскаржуються протягом десяти днів з моменту, коли особі стало відомо про існування такого рішення або отримання його копії.

5)      підстави та порядок повернення скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, відмови у відкритті провадження за такими скаргами.

Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України у випадку, якщо скарга не відповідає

вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо: 1) її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником); 2) вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК України; 3) її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Ухвала  про  відмову  у  відкритті  провадження  за скаргою постановляється у тому

випадку, якщо скаргу подано на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

            Так, протягом 2015 року слідчими суддями Первомайського міськрайонного суду Харківської області було повернуто 2 скарги. Одна з підстав пропуску строку на оскарження (справа № 632/109/15-к), а друга у зв’язку із тим, що зі змісту скарги неможливо встановити, яке саме рішення, дія чи бездіяльність прокурора оскаржується (справа № 632/2483/13-к).

            Рішення слідчими суддями про повернення скарг були прийняті у першому випадку протягом одного дня після надходження скарги до суду, а в другому випадку - протягом двох днів.

Ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргами слідчими суддями протягом 2015 року не виносилися.

6)      стан дотримання законодавчих вимог щодо порядку розгляду відповідних скарг, зокрема щодо дотримання встановлених строків розгляду та вирішення проблеми неявки особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до судового розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду (за винятком скарги на рішення про закриття кримінального провадження). Для розгляду скарги на рішення про закриття кримінального провадження законом встановлено п'ятиденний строк.

Проаналізувавши порядок розгляду зазначених вище скарг, встановлено, що на практиці існують труднощі щодо вчасного повідомлення скаржника про час та дату її розгляду в разі, якщо у скарзі зазначається лише поштова адреса і не вказуються інші засоби зв’язку з особою, яка подала скаргу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльності органів досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, не передбачено постановлення ухвали про залишення скарги без розгляду. В зв’язку з чим виникає питання: яке рішення слід прийняти, якщо належним чином повідомлений заявник  не з’являється в судове засідання за таких обставин, коли його явка в силу ст. 306 КПК України є обов’язковою, чи можна у такому разі розглянути скаргу за відсутності заявника на підставі наявних доказів; чи можливо відкладати розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, якщо немає відомостей про вручення заявнику повістки про виклик до суду або якщо він не з’явився в судове засідання з поважних причин.

Загалом, слідчі судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області намагаються дотримуватися вимог ч. 2 ст. 306 КПК України щодо призначення розгляду скарг у визначені законом строки і виносять ухвали про відкриття провадження. Але зміст скарги у ряді випадків не містить інформацію про додаткові засоби зв’язку (телефон, електронна пошта) з особою, що подала скаргу, тому розгляд скарг відкладається у зв’язку з відсутністю скаржника, щоб мати можливість викликати його належним чином через відділення поштового зв’язку. У зв’язку з чим скарги розглядаються з порушенням строків, встановлених КПК України.

            Так, дослідивши скарги, що надійшли до Первомайського міськрайонного суду Харківської області за 2015 рік, встановлено, що є випадки призначення розгляду скарг з порушенням строків та без відкриття провадження.

9 скарг, які є аналогічними за змістом, відомості про які викладені вище, надійшли до суду 16.07.2015 року, були призначені до розгляду на 20.07.2015 року без відкриття провадження, хоча повинні були бути розглянуті протягом сімдесяти двох годин. Окрім того, ці скарги були розглянуті з порушенням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України у відсутність особи, яка подала скаргу, хоча її участь є обов’язковою, - матеріали справи містять заяву особи, яка подала скаргу, про розгляд скарги у її відсутність (справа № 632/1557/15-к). Також у відсутність скаржника була розглянута скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Вказана скарга була розглянута слідчим суддею з дотриманням встановленого строку. При цьому слід зазначити, що особа, яка звернулася за захистом своїх прав, просила провести судовий розгляд за її відсутності, про що подала відповідну заяву (справа № 632/1237/15-к). Згодом вказана ухвала слідчого судді була скасована судом апеляційної інстанції з підстав, викладених у розділі 2 цього узагальнення.

Залишається неврегульованим питання, які саме заходи може застосувати слідчий суддя у разі неявки заявника в судове засідання без поважних причин, оскільки заявник в даному випадку не має статусу обвинуваченого або свідка, до яких може бути застосовано привід, статусу потерпілого, на якого може бути накладено грошове стягнення.

7)      процесуальне рішення, яке приймається за результатами розгляду відповідної скарги, зокрема формулювання резолютивної частини ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування постановляється ухвала згідно з правилами КПК.

Резолютивні частини ухвал, винесених слідчими суддями Первомайського міськрайонного суду Харківської області, складаються з двох частин. У першій, відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, вказано результат розгляду скарги, а друга розкриває порядок оскарження ухвали слідчого судді. Не усі судді в повній мірі в резолютивній частині ухвали описують суть скарги (номер провадження, внесеного до ЄРДР, постанова якого слідчого оскаржується тощо) та не усі слідчі судді, зазначаючи результат розгляду скарги, вказують, чи задоволено скаргу (повністю або частково), чи відмовлено в задоволенні скарги.

З аналізу справ вказаної категорії вбачається, що окрім ухвал, постановлених з  результатом, передбаченим п.п. 1-4 ч. 2 ст. 307 КПК України, в Первомайському міськрайонному суді Харківської області є одна скарга, за результатом розгляду якої ухвалою слідчого судді скаргу залишено без розгляду (справа № 632/473/15-к), хоча, проаналізувавши підстави прийняття такого рішення, встановлено, що прокурор самостійно скасував оскаржуване рішення, що, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 305 КПК України, тягне за собою закриття провадження за скаргою, а не залишення її без розгляду, як було зроблено у іншій скарзі з аналогічних підстав (справа № 632/1294/15-к).

Виходячи з положень КПК України, в разі, якщо на час розгляду скарги заявник не підтримує її, слідчому судді залишається лише відмовити в її задоволенні на цій підставі, оскільки інших процесуальних рішень за наслідками розгляду скарги кримінальний процесуальний закон не передбачає, хоча це не зовсім логічно, оскільки немає сенсу розглядати скаргу по суті, якщо заявник її не підтримує.

Згідно з п.п 9-10  роз’яснень  ВССУ від 09.11.2012 року слідчий суддя вправі у певних випадках постановити ухвалу про закриття провадження за скаргою.

При поверненні скарг з підстав усунення недоліків (незрозумілі вимоги заявника) роз’яснюється особі, яка подала скаргу, право на повторне звернення зі скаргою (справа № 632/84/15-к).

8)      оскарження ухвал слідчих суддів до апеляційного суду Харківської області.

            З 18 рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг у 2015 році, оскаржено дві ухвали слідчих суддів, якими в задоволенні скарг було відмовлено, що складає 11% від загальної кількості.

За результатами апеляційного розгляду зазначені ухвали слідчих суддів скасовані. Також скасовані постанови слідчих про закриття кримінального провадження, а кримінальні провадження направлені прокурору для організації досудового розслідування (справи №№ 632/259/15-к, 632/1237/15-к).

9)      проблемні питання, які виникли про розгляді скарг на окремі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, та шляхи їх вирішення.

Провівши узагальнення, можна прийти до висновку, що в цілому слідчі судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області розглядають скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства і в установлені строки, проблемних питань при розгляді відповідних скарг в 2015 році у слідчих суддів не виникало.

Заступник керівника апарату

Первомайського міськрайонного суду

Харківської області                                                                           Н.С. Зінов’єва