Аналіз причин тривалого розгляду цивільних справ, які перебувають в провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області понад 1 рік

АНАЛІЗ

причин тривалого розгляду цивільних справ, які перебувають в провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області  понад 1 рік.

Статтею 1 ЦПК України встановлено, що одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

 Із змісту зазначеної норми випливає захисна функція не тільки процесуальних строків, а й всього цивільно-процесуального права відносно завдань цивільного судочинства, які можна розуміти як обов’язок суду внести визначеність у невизначену життєву ситуацію.

Разом з тим, на сьогоднішній день, порушення суддями передбачених законом строків розгляду цивільних справ є скоріше правилом, ніж винятком. І це є не лише внутрішньою проблемою окремо взятого суду, а усієї судової системи, яка потребує комплексного вирішення.

Україна, впровадивши у цивільно-процесуальне законодавство інститут «розумного строку», закріпила досить жорсткі межі строків розгляду цивільних справ.

 Відповідно до статті 157 ЦПК України, строки розгляду цивільних справ стосовно стягнення аліментів або поновлення на роботі не повинні перевищувати одного місяця, усі інші категорії – двох місяців. При цьому, відповідно до ч.4 ст. 122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі суддя повинен вирішити не пізніше трьох  днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом інформації про місце проживання фізичної особи. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти  днів з дня  відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 129 ЦПК України). Щодо призначення справи до розгляду, то, відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, вона має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду. Таким чином, якщо питання про відкриття провадження у справі (впродовж 3 днів), призначення попереднього судового засідання (впродовж 10) та здійснення належної підготовки справи (до 7 днів) буде здійснено суддею в установлені законодавцем строки, то строк для судового розгляду справи у відритому судовому засіданні, впродовж якого можливо виконати вимоги ст. 157 ЦПК України, не повинен перевищувати 17 днів, для розгляду справи по суті залишається 43 дні,а для справ про поновлення на роботі, стягнення аліментів всього 13 днів, тобто з урахуванням поштової доставки листів суд може відкласти розгляд справи не більше ніж 2 рази, а для повідомлення сторін про розгляд справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів 13 днів недостатньо, рекомендовані листи до суду не повернуться.     

 Встановлені законодавчі вимоги не можна назвати реальними, саме тому  зазначена норма закону залишається декларативною, а оперативність розгляду справ по захисту прав, свобод та законних інтересів такою, що не відповідає міжнародному законодавству, а отже порушує право особи на суд.

                Так,  в провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває 4 (чотири)  цивільні справи, з яких по 1 (одній) зупинено провадження до вирішення іншої справи та  по 2(двом) зупинено у зв’язку із направленням справи на експертизу. І ці справи є такими,що не знайшли свого вирішення понад 1 рік і по яким порушено строки розгляду за ст.157 Цивільно-процесуального кодексу України.

                Причинами тривалого розгляду були неявки та хвороби сторін та їх представників, клопотання про перенесення розгляду справи з інших причин (про надання додаткових доказів, у зв'язку із зайнятістю представника в іншій справі), надходження зустрічних позовних заяв та доповнень до них, внаслідок чого виникала необхідність у наданні додаткового часу для ознайомлення із ними як суду, так і сторонам.

Наприклад, по справі № 2030/2-214/11 в провадженні № 2/632/7/14 за позовом Маковоза Олександра Івановича до Маковоза Юрія Івановича, Маковоз Антоніни Іванівни, треті особа – ПКП «Первомайське БТІ» та Роздольська сільська рада Первомайського району Харківської області про поділ  житлового будинку, що є у спільній частковій власності в натурі, між співвласниками, припинення  права спільної часткової власності на нього, та визначення частини прибудинкової території, необхідної для його обслуговування, на сьогоднішній день зупинено провадження у зв’язку із проведенням судово-технічної будівельної експертизи. Так, дана цивільна справа надійшла до суду 19.08.2010 року, 01.09.2010 року  було відкрито провадження по справі  і призначено до попереднього розгляду справи на 30.09.2010 року, ухвалою судді  від 30.09.2010 року було призначено до розгляду  праву на 27.10.10 року. Причинами  тривалого розгляду даної справи були: хвороба судді в 1 (одному) випадку , неявка сторін у судове засідання – в 6 (шести) випадках, в 2 випадках було клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у в’язку із зайнятістю іншій справі, двічі по даній справі було зупинено провадження по справі і ухвалою судді від 29.05.2012 року було зупинено провадження по даній справі у зв’язку із неможливістю розглядати дану справу до вирішення іншої справи.

По справі № 2030/3541/12 в провадженні № 2/632/111/14 за позовом Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області, який діє в інтересах Первомайської міської ради Харківської області до Кодацької Любові Петрівни, треті особи: Ініціативна група по захисту житлових та інших прав громадян -Мішеніна О.О.,Бондаренко С.А., КП «Первомайське БТІ», Регіональне відділення фонду Державного майна України по Харківській області, Реєстраційна служба Первомайського МРУЮ Харківської області про витребування з чужого незаконного володіння гуртожитку та передачу його до комунальної власності Первомайської міської ради Харківської області. Так, дана цивільна справа надійшла до суду 11.10.2012 року, 29.10.2012 року було відкрито провадження по справі  і призначено до судового розгляду справи на 05.11.2012  року. Причинами  тривалого розгляду даної справи були: зайнятість судді у розгляді кримінальної справи – в одному випадку, передача даної справи  від одного судді до іншого, хвороба судді в 1 (одному) випадку, у зв’язку із відводом судді – в одному випадку,  неявка сторін у судове засідання – в 2 (двох) випадках, були випадки, коли були задоволені клопотання про виклик свідків чи витребування додаткових доказів по справі за клопотанням сторін,  ухвалою судді  від 10.12.2013 року було зупинено по даній справі у зв’язку  із неможливістю розглядати дану справу до вирішення іншої справи і ухвалою судді від 19.02.2014 року було прийнято справу до свого провадження та відновлено провадження по справі і призначено до судового розгляду.

Цивільна справа № 2-266/11 в провадженні № 2/632/8/14 за позовом Бердос Лілії Іванівни до Галушкової Тетяни Миколаївни, відділу освіти Первомайської міської ради Харківської області  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, дана цивільна справа надійшла до суду 11.10.2010 року, 26.10.2010 року було відкрито провадження по справі  і призначено до попереднього розгляду справи на 22.11.2010 року. Причинами  тривалого розгляду даної справи були: хвороба судді  в 2 (двох) випадках), у зв’язку із відпусткою судді в 1 (одному) випадку), неявка сторін по справі у судове засідання  в 12 (випадках), ухвалою судді  від 04.10.2012 року провадження  по даній справі було зупинено  у зв’язку  із направленням справи на експертизу, 27.11.2013 року справу було направлено на додаткову комісійну експертизу.

Так, по цивільній справі № 2030/2781/12  в провадженні № 2/632/9/14 за позовом Гейко Сергія Олександровича до Гринішина  Ігоря Анатолійовича про усунення права на спадкування та визнання права на спадкове майно. Так, по даній цивільній справі 14.08.2012 року було відкрито провадження по справі  і призначено до попереднього розгляду на 28.08.2012 року. Причинами  тривалого розгляду даної справи були: хвороба судді  в 2 (двох) випадках, неявка сторін по справі у судове засідання  в 6 (шести) випадках, допитом свідків, заміною адвокатів та з ознайомленням їх з матеріалами справи, ухвалою судді  від 03.12.2013 року провадження  по даній справі було зупинено  у зв’язку  із направленням справи на експертизу для проведення судово-медичної експертизи, де дана справа і перебуває на даний час.

Аналізуючи причини тривалого розгляду цивільних справ, можна зробити висновок, що найбільше впливають на розгляд та динаміку розвитку справ учасники процесу. Неявки в судове засідання – дуже часте явище, навіть з боку зацікавленої сторони – позивачів. На другому місці – це проведення експертиз по справам та неможливість розглядати справи у зв’язку із розглядом іншої справи, і це обумовлює розвиток подій у процесі – надання додаткових доказів, витребування документації, виклик свідків, уточнення позовних вимог,  поява та залучення нових зацікавлених осіб у справі, які заявляють клопотання та яким потрібно більше часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки вони стали приймати участь у розгляді не від його початку.

Хотілося б відмітити, що заходи для прискорення розгляду цивільних справ, передбачені процесуально, суддями не вживаються. З метою покращення інформування учасникам процесу пропонується надіслання СМС-повісток, але це нововведення поки що не отримало широкого використання і, як усе нове, воно сприймається із недовірою і неохоче. Традиційність повісток переграє, так би мовити, прогрес техніки; одні учасники відмовляються, оскільки звикли тримати на руках документальне завірення судового засідання – повістку, яку можна пред’явити й на роботу, другі обґрунтовують свою відмову, посилаючись на неякісний мобільний зв'язок у місцевості, де вони проживають; більш охоче реагує на пропонування СМС-повістки молодий контингент учасників, що звикли до технічних новинок та спілкування засобом мобільного зв’язку.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що тривале перебування цивільних справ в провадженні суду – це явище, викликане більш  несерйозним відношенням учасників процесу, ніж затягуванням та процесуальною тяганиною з боку суддів. Із загальної кількості справ, що залишаються нерозглянутими, ті, що розглядаються понад 1 рік, складають лише чотири відсотки, тому говорити, що явище має масовий характер, немає підстав.

Проведений аналіз свідчить про те, що причинами тривалого не розгляду цивільних справ залишаються випадки, коли учасники процесу без поважних на то причин, не з’являються до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв’язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. Проте, в подальшому, поважність причин відкладення судових засідань ними не підтверджується. Систематичними є випадки коли учасники процесу з’являються до суду не підготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, заперечень , тощо.

Однак, зазначене є не єдиними проблемами порушення судами строків розгляду цивільних справ. Проведений аналіз свідчить, що до порушення термінів розгляду справ призводять тривалі проведення експертиз у справах та виконання судових доручень, витребування документів. Неодноразово доручення суду не виконувалися з першого разу, про що свідчить повторне їх направлення.

Всі ці причини у багатьох випадках перешкоджають суддям своєчасно розглянути справу та ухвалити в ній остаточне рішення.

Аналізуючи причини та умови тривалого розгляду цивільних справ, можна дійти висновку, що здійснення ефективного та оперативного правосуддя залежить не лише  від суду.

Суддями приймаються всі необхідні заходи для забезпечення явки до суду всіх учасників процесу. Судові засідання призначаються з урахуванням часу направлення судової повістки та вчасного її отримання учасниками процесу, але рекомендовані листи сторони отримують через 10-12 днів після їх відправлення , а повідомлення про вручення рекомендованих листів повертаються до суду через 8-10 днів після їх вручення стороні, тобто судові повістки необхідно надсилати за 22-25 днів до дати судового розгляду , що впливає на строки розгляду справи.Суддями та секретарями судових засідань перевіряються всі повідомлення, розписки; з`ясовуються причини неявки учасників в судове засідання, але в разі неповернення повідомлення розгляд справи неодноразово відкладається .

Переважна більшість справ, розглядаються суддями без  порушенням строків розгляду передбачених ч.1 ст.157 ЦПК України.

Практика ж Європейського суду вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції визначає  обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів, на неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.

Висновки та пропозиції

 Підбиваючи підсумки слід відзначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо як  завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, так і  завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов’язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів  шляхом створення спеціалізованих мирових судів, спеціалізації суддів, збільшення штату суддів пропорційно збільшенню навантаження, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ,  а саме , розумні строки розгляду справи необхідно одраховувати за виключенням часу на виклик в судове засідання сторін та інших учасників процесу , перебування справи на експертизі , витребування документів , тощо , оскільки це технічні причини , які від суддів не залежать. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов’язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.

Разом з тим, слід мати на увазі, що критерієм оцінки ефективності здійснення правосуддя є не кількість судових розглядів і рішень, а те, наскільки реально забезпечено конституційне право осіб на судовий захист і їхня оцінка ступеня такої захищеності. Зайві витрати на час звісно певною мірою порушують права учасників провадження, але з нашої точки зору, таке порушення є незначним порівняно з тією шкодою, яку може заподіяти особі постановляння незаконного та необґрунтованого рішення по справі, у передбачені законодавством строки, або скасування вірного по суті рішення по формальним підставам. Наведене не означає, що справа може перебувати в провадженні невизначений час, проте час від відкриття провадження по справі до прийняття рішення повинен бути розумним в сенсі існуючого навантаження кількості справ на одного суддю.

  У зв’язку з наведеним пропонується:

1.           Звернути увагу суддів на необхідність належної організації своєї роботи за для забезпечення ефективного розподілу робочого часу.

2.           Звернути увагу суддів на необхідність суворого дотримання вимог цивільного законодавства щодо проведення належної підготовки справи до судового розгляду  для уникнення формалізму на стадії попереднього судового засідання. 

3.          На законодавчому рівні потребує врегулюванню встановленні міри реагування судді щодо притягнення до відповідальності сторін, їх представників за неналежне виконання своїх процесуальних обов’язків, що призводять до затягування розгляду справи по суті.

Помічник судді Первомайського міськрайонного суду

Харківської області                                                                                                                    Горбунова В.О.