Порядок щодо спілкування з особами з обмеженими фізичними можливостями, похилого віку, іншими маломобільними групами населення під час відвідування Златопільського міськрайонного суду Харківської області

Додаток до наказу

Порядок

щодо спілкування з особами з обмеженими фізичними можливостями, похилого віку, іншими маломобільними групами населення під час відвідування Златопільського міськрайонного суду Харківської області

При зверненні до суду осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення:

• Пропонуйте допомогу, якщо потрібно відкрити важкі двері.
• Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята. Не нав’язуйте свою допомогу й не ображайтесь, якщо від Вашої пропозиції відмовляться. Будьте доброзичливі, будьте уважні та виявляйте підтримку.
• Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого. Це дуже важко для людини, коли говорять не з ним, а з його помічником або перекладачем.
• Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити - спитайте.
• Ніколи не розмовляйте з ними зверхньо поблажливим тоном. Коли ви говорите з особою, що має інвалідність, не використовуйте дитячу лексику, зменшувальні імена, більш гучний тон, ніж у середньому для розмови вголос, і не гладьте його по спині або голові. Ці речі дають зрозуміти, що ви думаєте, що він не здатний вас зрозуміти, і що ви прирівнюєте його до дитини. Використовуйте звичайний голос і словниковий запас.
• Не використовуйте штампи або образливі терміни. Завжди будьте обережні з тим, що ви говорите. Завжди уникайте таких слів як хворий, покалічений, неповноцінний, глухонімий, каліка, і т.п., особливо поряд з особами з інвалідністю.

1. Правила спілкування з людьми, які мають мовленнєві вади:

• Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
• Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно.
• Будьте терплячі, чекайте, коли людина, сама закінчить фразу.
• Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові, а також не закінчуйте думку замість неї.
• Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
• Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу.

• Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт.
• Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
• Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її.
• При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб - написати, надрукувати.

2. Правила поведінки з людьми, які мають вади опорно-рухового апарату:

• Якщо Вашої допомоги потребує користувач візка, спочатку спитайте людину, куди вона хоче дістатись, а потім проінформуйте, що Ви збираєтесь довезти її.
• Якщо Вам дозволили пересувати візок, спочатку котіть його повільно. Візок швидко набирає швидкість, і несподіваний поштовх може привести до втрати рівноваги.
• Коли Ви говорите з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі та очі відвідувача були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
• Не нахиляйтесь і не спирайтесь на інвалідний візок чи на інший допоміжний засіб людини.
• Спитайте людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції сама.
• Залиште достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку.
• Якщо існують архітектурні бар'єри, попередьте про них, щоб людина мала можливість приймати рішення заздалегідь.

Пам'ятайте, що, як правило, у людей, що мають труднощі при пересуванні, немає проблем із зором, слухом і розумінням.

3. Правила поведінки з людьми, які мають вади зору:

• Скажіть людині з порушенням зору, хто Ви, представте інших присутніх осіб і розкажіть, де вони знаходяться.
• Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите.
• Якщо Ви супроводжуєте людину з обмеженим зором чи таку, що не бачить, Ви маєте дозволити їй взяти Вас за лікоть та йти поруч. Завжди коментуйте шлях і маршрут, яким Ви йдете. Наприклад, "За декілька кроків ми повернемо ліворуч" чи "Ми підходимо до сходів". Коли Ви досягли необхідного місця, повідомте людину, де вона знаходиться.
• Якщо ви збираєтеся читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть звичним для вас голосом. Не пропускайте текст, якщо вас про це не просять.
• Якщо це важливий лист або документ, не потрібно для переконливості давати відчути його на дотик. При цьому не замінюйте читання переказом. Коли незрячий відвідувач повинен підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє незрячу людину від відповідальності, зумовленої документом. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо вона вас не бачить, а не до її зрячого компаньйона.
• Не забувайте називати себе та співрозмовників, а також представляйте інших присутніх. Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
• Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою незрячої людини цей предмет.
• Не змушуйте вашого співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви переміщуєтеся, попередьте його про це.
• Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.

4. Правила поведінки з людьми, які мають вади слуху:

Існує кілька типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з людьми, які погано чують. Якщо ви не знаєте, якому віддати перевагу, запитайте у них. Деякі люди можуть чути. Але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому випадку говоріть голосно і чітко. Деколи знадобиться лише знизити висоту голосу, тому що людина втратила здатність сприймати високі частоти.

• Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї, кажіть чітко, хоча майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками, волоссям, шапкою з козирком. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.
• Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
• Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
• Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.
• Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
• При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.

Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:

• пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються;
• потрібно дивитися в обличчя співрозмовнику, говорити виразно і повільно, використовувати прості фрази, уникати несуттєвих слів;
• якщо ви хочете пояснити або підкреслити зміст сказаного, потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла.

5. Правила поведінки з людьми, які мають вади розумового розвитку:

• Ставтесь до людей як до особистостей, відповідальних дорослих, і не робіть висновків, що вони нічого не можуть робити.
• Будьте терплячими та будьте готові пояснити інформацію більш, ніж один раз.
• Намагайтесь не використовувати складних речень.
• Пам’ятайте, що деякі люди з затримкою розумового розвитку віддають перевагу дотриманню певних правил чи порядку. Наприклад, люди з аутизмом.
• Звертайтеся напряму до людини.
• Якщо це необхідно, використовуйте ілюстрації та фотографії для підтримання Вашої думки.
• Висловлюйтеся чітко і по справі.
• Намагайтеся не використовувати кліше та ідіом, якщо Ви не впевнені, що людина їх знає та зможе зрозуміти.
• Спілкуючись з людьми із затримкою розвитку, порушуйте ті ж самі теми, які Ви обговорюєте з іншими людьми.

6. Правила поведінки з людьми, які мають порушення психіки:

Порушення психіки – це не те саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами переживають емоційні розлади, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.

• Поводьтеся з людьми, які мають порушення психіки, як з особистостями.
• Не слід думати, що люди з порушенням психіки більше, ніж інші, схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почуватися спокійно.
• Не відповідає дійсності, що люди з порушенням психіки мають проблеми з розумінням, або рівень інтелекту в них нижчий, ніж у більшості людей.
• Якщо людина, котра має порушення психіки, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй.
• Не розмовляйте різко з людиною, яка має порушення психіки, навіть якщо у вас є для цього підстави.