Нормами ЦПК не передбачено забезпечувати скаргу на дії чи рішення виконавця аналогічно забезпеченню позову – КЦС ВС

Заявник скаржився до суду на дії та рішення приватного виконавця щодо примусової реалізації квартири в рахунок погашення боргу, вважаючи, що через порушення суб’єктом оскарження Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вартість квартири значно занижена.  

Одночасно він просив суд зупинити реалізацію квартири та заборонити ДП «Сетам» вчиняти дії щодо реалізації зазначеного нерухомого майна і подав заяву про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення.

Суд першої інстанції, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, задовольнив заяву, оскільки дії приватного виконавця у межах зазначеного виконавчого провадження до розгляду цієї скарги по суті можуть вплинути на майнові права заявника. Тому відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України, які регулюють забезпечення позову, п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» заява про забезпечення скарги на дії та рішення приватного виконавця є обґрунтованою.

Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення, зробивши такі висновки про застосування норм права.

Положення статей 149–153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447–451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».  

У ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення реалізації майна, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця.

При цьому в касаційному порядку підлягає оскарженню ухвала суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку та судове рішення апеляційного суду, якими вирішено питання щодо забезпечення скарги на дії державного / приватного виконавців, якщо таке клопотання розглянуто судами по суті як забезпечення позову.

Із постановою Верховного Суду від 1 березня 2021 року у справі № 752/26606/18 (провадження № 61-21640сво19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

Верховний Суд