Велика Палата нагадує: сам факт надіслання повісток про розгляд справ про адмінправопорушення не є доказом їх вручення.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що сам факт надіслання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам.

     Відповідну позицію висловлено в постанові від 2 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16).

Згідно з частиною 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, у ній зазначаються дата і місце розгляду справи.

     Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, щодо того, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

     ЄСПЛ у рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що на національні суди покладено обов’язок з’ясувати, чи було отримано сторонами завчасно судові повістки або інші документи, та за необхідності зафіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні, йдеться в постанові Великої Палати.

     Тож Велика Палата Верховного Суду зауважує, що сам факт надіслання особам повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом їх вручення.