Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Наскільки доступним залишається правосуддя для громадян в умовах воєнного стану?
Правосуддя буде потрібно постійно. Незалежно від того, яка ситуація в країні і що буде відбуватися. Суди відповідно до законодавства не припиняють свою діяльність навіть в умовах воєнного стану. І це можна пояснити, бо в умовах воєнного стану необхідно стягувати аліменти, розривати шлюби, стягувати борги, зокрема щодо державних оборонних підприємств і багато всього іншого, що не може бути зупинене. І без судового рішення просто буде неможливо далі відповідним суб'єктам реалізовувати свої права.
Приблизно один мільйон двісті тисяч справ надійшли до судів України протягом першого півріччя. Якщо порівнювати з попереднім роком, то це на 45% менше. Тобто зменшення є, і це пояснюється тим, що йде війна і людям не до того, щоб судитися. Вони вже йдуть до суду в тій ситуації, коли по-іншому ситуацію вирішити неможливо.
Але все-таки люди звертаються до суду. Збільшення надходжень у західних регіонах. Це свідчить про те, що багато людей є внутрішньо переміщеними особами і проживають зараз в західних регіонах України. Там ми маємо майже стовідсоткові показники в судах, а в деяких навіть більше порівняно з минулим роком, бо там зараз перебуває велика частина нашого населення.
Водночас в інших регіонах є зменшення, і це негативно впливає і на фінансування судової системи, і на право доступу громадян до суду. Ми розуміємо, що це відстрочене правосуддя, відстроковане відновлення їх прав, що сьогодні люди вимушено не звертаються за захистом своїх прав.
Про особливості в судочинстві під час воєнного стану.
Загальносвітова практика, що до суду мають доходити лише ті справи, коли не вдалося вирішити конфліктну ситуацію іншу шляхом. Нагальним є питання запровадження медіації, різних процедур досудового вирішення для того, щоб розвантажити судову систему і суддя міг більше приділити увагу саме тим справам, які вже є дійсно складними і потребують більше увагу. Буває так, що справа не складна і її можна було вирішити без звернення до суду, але вона може зайняти у судді 70% робочого часу в певний день. Нині я закликаю громадян до того, щоб вони користувалися альтернативними способами вирішення спорів і зверталися до суду дійсно в тому випадку, коли є необхідність.
Крім того, є зміни в законодавстві. Це зміна територіальної юрисдикції спорів, запровадження нових інструментів в кримінальному процесі щодо розгляду відповідних справ і проваджень по кримінальному процесу.
Але думаю, що для громадян основним і найскладнішим питанням є строки розгляду справи. Зараз розгляд справ дуже ускладнений, бо відповідачі не проживають за своїми місцями реєстрації, важко знайти цих відповідачів і вручити їм повістку під розпис, щоб вони з'явилися. Хтось мобілізований до армії, хто знаходиться за межами України або на окупованій території. Тож це ускладнює та уповільнює розгляд справ.
Про відмову від аудіовізуальної фіксації судових засідань.
Зараз є велика проблема з постачанням електроенергії у суди України. Суди зупиняються через відключення електричної енергії. Для судів не роблять винятків.
Але у парламенті є ініціатива, щоб по важливих та термінових справах на період дії воєнного часу відмовитись від фіксації судового засідання аудіовізуальними засобами і повернутись до протоколу судового засідання. Це дозволить, якщо немає електрики продовжувати розгляд справ.
Проблема є в конституційності цього регулювання, бо повна фіксація в нас передбачена в Конституції, тому треба ще над цим думати. Але виникають складні ситуації, коли, наприклад, не можна розглянути обрання запобіжного заходу особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, через те що, в суді цілий день немає світла. Тобто не можна здійснити авторозподіл цього провадження, неможливо зробити фіксацію, внести рішення в Єдиний державний реєстр судових рішень. Це все, без чого це рішення просто не запрацює і його не буде. Тому необхідно думати, як нам вийти з цієї ситуації.
Така пропозиція зараз обговорюється в парламенті. Пропонується, що людина за друкарською машинкою буде фіксувати перебіг судового засідання. Є посада секретаря судового засідання. До введення повної фіксації технічними засобами секретар фіксував чи на друкарській машинці, чи від руки повністю записував текст, що відбувається на судовому засіданні. І цей протокол, який підписувався секретарем, затверджується головуючим на судовому засіданні.
Ми можемо повернутися до цієї практики, адже у цьому немає нічого нового. Це можна зробити тимчасово, бо повна фіксація є конституційною гарантією здійснення судочинства для того, щоб не було зловживань з боку працівників суду чи суддів, бо іноді траплялися випадки, коли, наприклад, суддя проголошував одне рішення, а видавав через кілька днів інше рішення стороні. Тому для запобігання цим випадкам було введено повну фіксацію судового засідання.
В умовах війни, коли немає електроенергії в судах, я думаю, що маємо думати над тим, як спростити трошки цю процедуру, бо головне зараз — це забезпечити доступ громадянам до суду. Тому, напевно, на час війни ми можемо обійтись без таких процедур. Але після закінчення цієї ситуації ми маємо повернутися до всіх напрацювань та процедур, які на сьогоднішні існують і унеможливлюють зловживання у судовій системі.
Про дистанційний розгляд справ
У суддів багато проблем виникло у зв'язку з воєнним станом. Головне, що на сьогодні потрібно змінити в судочинстві — це запровадити дистанційне судочинство, дистанційний розгляд справ, що запроваджено вже у багатьох країнах світу ще під час пандемії COVID-19. У нас це питання чомусь гальмується.
Наприклад, урядовий квартал, в якому знаходиться Верховний Суд. У мене є повідомлення від відповідних спеціальних служб, що там, можливо, буде атака. Однак ці повідомлення не завжди збуваються. І телеграм-канали так само про це пишуть, і це не є такою таємницею. Ми розуміємо, що ми маємо запросити учасників процесу в урядовий квартал для того, щоб вони взяли участь в розгляді справи Верховним Судом, тим самим наражаючи їх на небезпеку потрапити під ракетний обстріл. Я вже не кажу про суддів, які так само ризикують. Але ми судді, і ми давали присягу. Звісно, я маю думати про безпеку суддів. Але ми маємо думати і про безпеку учасників процесу.
У багатьох розвинених країнах існує система дистанційного судочинства, коли за допомогою спеціального програмного забезпечення і суддя, і учасники процесу можуть брати участь у судовому засіданні із будь-якого місця. Так само секретар судового засідання та інші учасники процесу. Заслуховується справа, виступають учасники процесу, суддя видаляється до нарадчої кімнати шляхом відключення чи спеціального режиму цієї програми, виносить рішення, воно оголошується і немає ніяких проблем. Це дуже прискорило б розгляд справ, особливо зараз в умовах постійних повітряних тривог та відключень електрики.
І також це була б значна економія бюджетних коштів. Напевно, зараз не вистачає фінансів на те, щоб це запровадити. Але за моїми підрахунками, якби ми це запровадили, воно б окупилося за рік-два і далі давало б шалену економію державного бюджету. Нині ми витрачаємо на поштове пересилання справ колосальні видатки. І тільки на поштовому пересиланні ми економили б сотні мільйонів гривень щороку.
Для цього потрібні зміни до законодавства. Ми маємо знайти політичну волю в парламенті. Ці зміни вже розроблені Верховним Судом, і їх треба імплементувати, обговорити і проголосувати.
_03_03.png)
