У справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення – ВС

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Фонд) звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення апеляційного суду, залишеного без змін Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. Позов мотивовано тим, що ВСУ у травні 2016 року скасував згадані ухвалу ВССУ та рішення апеляційного суду і залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.

Об’єднана палата КЦС ВС не задовольнила касаційної скарги Фонду, але встановила, що попередні суди хоч і вірно відмовили в задоволенні позову, але невірно застосували норму права.  

ВС дійшов висновку, що попередні суди помилково послалися на ч. 1 ст. 1215 ЦК України, яка визначає випадки, коли безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, оскільки відповідач отримав відшкодування моральної шкоди не безпідставно, а за рішенням суду. Крім того, вказану суму Фонд виплатив відповідачеві не добровільно, а на виконання судового рішення, яке пізніше було скасоване.

Також ВС указав, що в цій справі застосуванню підлягала не ч. 1, а ч. 2 ст. 382 ЦПК України 2004 року, згідно з якою у справах про стягнення інших, крім заробітної плати, виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. 

Крім того, ОП КЦС ВС зробила такі правові висновки. Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін у попереднє становище. Однак суди повинні повертати відповідачеві кошти, стягнуті з нього за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року, яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Кондикційний позов є конструкцією матеріального права, а поворот виконання рішення – процесуального права. Хоча по суті кондикційний позов і поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права. Аналіз ст. 445 ЦПК України у чинній редакції (у ЦПК України 2004 року – ст. 382) свідчить, що ця стаття є нормою процесуального права і присвячена визначенню правових особливостей повороту виконання в окремих категоріях справ, а тлумачення ст. 1215 ЦК України – що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.

Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18).