Позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію податкових накладних не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції – ВП ВС

ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ про зобов'язання останнього скласти та зареєструвати податкові накладні від господарських операцій. Позов мотивовано тим, що у зв'язку з невиконанням ПАТ зазначених дій ТОВ не може віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі та зазначив, що позивач вправі звернутися до окружного адміністративного суду. Натомість апеляційний суд, вважаючи, що між сторонами існують правовідносини, підставою виникнення яких є господарський договір, скасував ухвалу місцевого суду та направив справу до цього ж суду для подальшого розгляду.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань.

Зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням. Спори, які можуть виникнути між платниками ПДВ та державою в особі уповноваженого органу – суб’єкта владних повноважень щодо суми сплаченого податку, є адміністративними і мають розглядатися судами адміністративної юрисдикції.

З огляду на це висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної є невиконанням відповідачем господарського зобов'язання за договором, помилковий.   

Водночас Велика Палата ВС звернула увагу на те, що обовʼязок продавця зареєструвати податкову накладну – обовʼязок платника податку у публічно-правових відносинах, а не обовʼязок перед покупцем, хоча його невиконання може завдати покупцеві збитків. Тому позовна вимога покупця про зобовʼязання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обовʼязку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 908/1568/18 (провадження № 12-52гс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82420676.

За повідомленням прес-служби суду